Фестиваль кафедри розпочався!

     На цьому тижні розпочався марафон фестивалю кафедри природничо-математичних наук, який буде тривати 3 тижні.  «Природа так про все подбала, що повсюди ти знаходиш, чому вчитися»,-  слова Леонардо да Вінчі підтверджують значення розуміння таємниць природи, які відкриваються нам на уроках географії, фізики,  біології, хімії та підтверджуються математичними розрахунками, а на уроках інформатики ми навчаємося відтворювати природню красу через комп’ютерний простір.  
    Символом фестивалю є дерево. У культурі багатьох народів дерево символізує життя, ми знаємо дерева – обереги в Україні, у вигляді родинного дерева зберігається історія життя наших предків, у скандинавів дерево відтворювало життя на дев’яти різних рівнях.  Саме цьому присвячена інсталяція «Дерево життя». 
    Перший тиждень відкрив нам світ географії та біології. Він відбувся під гаслом: «Природа подарувала нам розум для того, щоб ми все життя розгадували її таємниці». 
     Наші учні  долучалися до таємниць природи через цікаві тренінги та зустрічі з студентами-біологами, через доповнену реальність, проєкти, екскурсії, фотоконкурси та презентації. 9-ті класи познайомилися  з основами проєктної технології «Теопракс», яка успішно застосовується у Німеччині та багатьох інших країнах світу; також серед 9-тикласників визначилася команда найвитриваліших у дикій природі учнів через квест «Останній герой» . Чудово впоралися усі, але перемога дісталася 9-Б класу. 6-ті класи покращували свої знання про масштаб через цікавий конкурс листівок «В країні пальм і пірамід», 8-мі класи пригадали  чудову екскурсію до біосферного заповіднику «Асканія Нова».
      Учні молодшої ланки на перервах відвідали кабінети біології та географії, познайомилися з мешканцями живого куточку, взяли участь у роботі «Школи маленьких дослідників».    Якщо ви хочете вивчати та цінувати природу, спершу необхідно зрозуміти мову, на якій вона говорить,  тож будемо дослухатися і вивчати мову природи не тільки під час уроків, змагань і конкурсів, а й  протягом всього життя.
     А завершити хочеться словами  індіанського прислів’я: «Коли впаде останнє дерево, коли висохне остання річка, коли помре остання птаха, коли помре остання риба, тільки тоді люди зрозуміють, що гроші не можна їсти».
     Тож вивчаємо та бережімо природу, поки ми ще живемо на цій планеті!